Що обов"язково повинен знати кожен власник сільськогосподарських тварин?
1. Про профілактику та боротьбу з африканською чумою свиней
Африканська чума свиней - найнебезпечніша хвороба цих тварин.
АЧС створює величезні ризики знищення поголів'я свиней на території не лише області, а й України в цілому, втрати робочих місць в фермерських господарствах, залишення без засобів існування власників свиней.
Спалахи АЧС трапляються через нехтування суб’єктами господарювання елементарними правилами утримання свиней, як то: суцільною огорожею, використанням обладнаного санпропускника, завезенням тварин з лише з благополучних територій та за наявності відповідних ветеринарних документів тощо.
Профілактикою АЧС в сільськогосподарських підприємствах по вирощуванню свиней є обов’язкова ідентифікація усього поголів’я; обов’язкова реєстрація потужності оператора ринку в Держпродспоживслужбі за місцем впровадження діяльності; робота господарств в «закритому режимі» з дотриманням ветеринарно- санітарних, гігієнічних, медичних вимог; безвигульне утримання свиней; завезення тварин, продукції тваринного походження та кормів, виключно, з благополучних територій; термінові повідомлення до Держпродспоживслужби про випадки загибелі свиней в господарствах різної форми власності та мисливських угіддях; утримання від купівлі свиней у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів; дотримання Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 березня 2017 р. № 111.
Щоб уникнути виникнення і розповсюдження африканської чуми свиней необхідно дотримуватися таких заходів:
господарство повинно працювати в «закритому» режимі роботи, суворо дотримуватися біобезпеки, не завозити свиней без узгодження з відповідними структурними підрозділами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, не використовувати корми тваринного походження в раціонах свиней без попередньої термічної обробки.
Згідно п.п.10 п.5 розділу II «Заходи з профілактики та попередження занесення збудника АЧС» Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, співробітникам господарств, незалежно від форми власності, не дозволяється утримувати свиней в домогосподарствах.
При переміщенні свиней також необхідно дотримуватися ветеринарно- санітарних вимог.
АЧС легше попередити, ніж усувати її наслідки. Варто відзначити, що отримання миттєвих вигод та переваг від порушення ветеринарно- санітарних правил, в свою чергу може призвести до повного знищення поголів'я свиней в господарстві.
Відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним і юридичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, здійснюється з резервного фонду відповідного бюджету, відповідно до Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою КМУ від 31 жовтня 2012 року №1003.
Усвідомлення небезпеки цієї хвороби працівниками свиногосподарств, а також іншими громадянами, дбайливе ставлення до дотримання ветеринарно-санітарних вимог може запобігти спалахам АЧС.
2.Про профілактику та боротьбу зі сказом тварин:
Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Відноситься до інфекційних природно-вогнищевих захворювань вірусної етіології, з ранковим механізмом передачі інфекції, ураженням центральної нервової системи. Не існує території, яка вільна від сказу взагалі. В Україні дане захворювання реєструється в усіх областях і природно-географічних зонах.
Збудник сказу - вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі,
- в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах.
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків - в 90-100%, лисиць - в 80-90%, собак і кішок - в 50%).
Сказ - ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі.
У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною шкірою.
Хворі сказом тварини виділяють вірус із слиною і вже в останні дні інкубаційного періоду - за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворим собаками становить 14%, лисицями - до 30%, вовками - 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб).
У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший - 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з'являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів. Необхідно пам'ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.
Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і полеглих.
Постраждалі від укусів та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою в поліклініку для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації. При можливості необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.
Необхідно пам'ятати, що захворювання завжди закінчується смертю!
Для лікування застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Нині антирабічне лікування в Україні є безкоштовним. Тільки лікар може оцінити ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить, при необхідності, курс імунізації.
У жодному разі не відмовляйтеся від призначеного лікування та самовільно не переривайте його: це може привести до трагічних наслідків.
У напруженій епізоотичній ситуації стосовно сказу на території області дійснюються заходи Держпродспоживслужбою з метою недопущення поширення сказу зокрема:
- службою державної ветеринарної медицини проводиться відповідна роз’яснювальна робота серед населення, здійснюються профілактичні щеплення проти сказу серед собак та котів, що належать жителям району,
- вакцинація сільськогосподарських тварин,
- епізоотологічний моніторинг – здійснюється шляхом епізоотологічного обстеження,
своєчасного виявлення спалахів хвороби та аналізу епізоотологічної ситуації;
- лабораторні дослідження – проводяться при підозрі та підтверджені сказу у тварин
- проведення роз’яснювальної роботи серед населення з питань профілактики сказу
(пам’ятки, буклети, листівки, наради, бесіди, інтернет-ресурс тощо).
Причинами складної епізоотичної ситуації щодо сказу в Херсонській області є невирішеними питання щодо безпритульних собак та котів в населених пунктах. Цим питанням мають займатися комунальники та органи місцевого самоврядування в населених пунктах району, що передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування». До делегованих їм повноважень належать питання профілактики, а в разі виникнення – і прийняття рішень з питань боротьби зі стихійними лихами, епідеміями, епізоотіями та здійснення необхідних заходів щодо ліквідації їхніх наслідків. Недостатній контроль за виконанням правил утримання собак і котів, в результаті чого збільшується кількість безпритульних тварин в населених пунктах. Збільшення місць (смітників), де безпритульні тварини знаходять собі їжу.
Всі вищезазначені причини сприяють безконтрольному розмноженню безпритульних тварин, збільшенню їх кількості та підвищенню загрози покусів людей та домашніх, зокрема, сільськогосподарських тварин, і захворюванню їх на сказ.
Для того, аби захистити себе і оточуючих від сказу, необхідно виконувати кілька правил:
- Необхідно дотримуватися встановлених правил утримання домашніх тварин (собак, кішок) і щорічно в обов'язковому порядку приводити своїх улюбленців у ветеринарну лікарню за місцем проживання для проведення профілактичних щеплень проти сказу;
- У випадках змін в поведінці домашньої тварини, отримання ним ушкоджень від іншої тварини, смерті без видимих на те причин необхідно обов'язково звернутися до ветеринарного фахівця для встановлення спостереження або з'ясування причини смерті тварини;
- Слід нагадати дитині про необхідність інформування дорослих у випадку навіть незначних ушкоджень, нанесених тваринами;
- Не слід підбирати в лісі, на вулиці диких і бездоглядних домашніх тварин, або знайти можливість у короткий термін показати його ветеринарному лікарю і прищепити від сказу;
- Не слід брати тварину «на літній сезон», а потім викинувши його, ви збільшуєте тим самим кількість бездоглядних тварин і підвищуєте ризик виникнення сказу в околицях;
- Не слід позбавлятися від тварини, покусав або подряпав людину. По можливості за ним має бути встановлено десятиденне спостереження;
- При появі диких тварин на особистих подвір'ях, на території населених пунктів потрібно прийняти всі запобіжні заходи і забезпечення безпеки себе і ваших близьких, оскільки здорові дикі тварини, як правило, уникають зустрічі з людиною;
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Ваше здоров'я у Ваших руках! Дбайте про нього!
ЗВЕРТАЄМО ОСОБЛИВУ УВАГУ, ЩО ВАКЦИНУВАТИ ДОМАШНІХ ТВАРИН (СОБАК, КОТІВ) ПРОТИ СКАЗУ ПОТРІБНО ПОСТІЙНО.
ВАКЦИНАЦІЯ ПРОВОДИТЬСЯ БЕЗКОШТОВНО.
3. Про заразний вузликовий дерматит ВРХ:
Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби (ЗВД ВРХ), нодулярний дерматит [Dermatitis nodularis bovum, Dermatitis nodulares] – вірусна хвороба великої рогатої худоби, що характеризується пропасницею, набряками підшкірної клітковини, внутрішніх органів та кінцівок, утворенням типових, схильних до некротичного розпаду вузликів (горбочків) у шкірі та слизових оболонках травного каналу й дихальних шляхів, ураженням очей та генералізованим лімфаденітом.
Випадки у 2017 році на території РФ
Які тварини хворіють на ЗВД ?
На ЗВД хворіє велика рогата худоба та інші тварини у тому числі: буйволи, зебри. Є повідомлення про захворювання овець.
Чи хворіють люди на ЗВД ?
Ні! Люди не хворіють на ЗВД.
Чим небезпечна хвороба?
Хвороба небезпечна високими економічними збитками, тому що викликає значне зниження молочної і м'ясної продуктивності, знижує якість шкіряної сировини. У корів порушується статева циклічність, у стільних корів виникають аборти. В Індії ця інфекція щорічно завдає шкоди на 50 млн. рупій. Летальність при нодулярному дерматиті великої рогатої худоби не перевищує 10%.
Як відбувається зараження ?
Хвороба переважно передається кровосисними комахами: комарами, ґедзями, москітами і мухами деяких видів. Найбільша кількість тварин хворіє у місцях великого скупчення комах. Зареєстрована передача збудника телятам через молоко корови. Помічено, що вірус можуть поширювати птахи, особливо водоплавні, зокрема чаплі. В деяких випадках вірус може передаватися через корми та воду.
Скільки часу проходить з моменту зараження тварини до прояву клінічних ознак хвороби?
Інкубаційний період хвороби може тривати від 3 до 30 днів, переважно 7 - 10 діб.
Які клінічні ознаки хвороби ?
Першими клінічними симптомами є підвищення температури тіла до 40 градусів, гіперемія і набряки слизових оболонок ротової й носової порожнин, статевих органів, виділення з очей і носа. В ділянці підгруддя, вимені та кінцівок розвиваються набряки, хода стає скованою. Хворі тварини відмовляються від кормів, швидко худнуть, у них різко знижуються надої. Поверхневі лімфовузли різко збільшуються в розмірі, мають вигляд пухлин, іноді абсцедують.
Невдовзі після підвищення температури тіла на шкірі в ділянці шиї, голови, грудей, черева, кінцівок та вимені з’являються щільні округлі або ледь видовжені вузлики з плоскою поверхнею, діаметром 0,5 – 0,7 см, заввишки до 0,5 см, які добре помітні у тварин з короткою шерстю, легко промацуються пальпацією. Кількість вузликів коливається від кількох десятків до кількох сотень. Через деякий час по краях вузликів починає відділятися епідерміс, а в центрі утворюються характерні впадини з некротизованою щільною тканиною, що відмежовуються від здорової тканини валиком з грануляційної тканини завширшки 1–3 мм.
На 7–20-ту добу некротизована тканина секвеструється, підсихає й відпадає. Порожнина заповнюється грануляційною тканиною і заростає непігментованою шкірою з шерстю. В разі ускладнення процесу секундарною інфекцією утворюються виразки, несеквестровані вузлики ущільнюються і надовго, іноді впродовж років, залишаються в такому стані. У процесі одужання набряки й вузлики зникають, шерсть на уражених ділянках випадає, шкіра тріскається, відпадає клаптиками («клаптикова хвороба шкіри»), поступово замінюється новою.
Якщо Ви помітили схожі ознаки негайно сповістіть ветеринарного лікаря !
Що станеться, якщо не повідомити про хворобу ?
Хвороба може швидко поширитись в регіоні, завдаючи значних економічних збитків внаслідок зниження продуктивності та загибелі тварин.
При підозрі на ЗВД сповістіть фахівця, краще перестрахуватись, аніж наразити на небезпеку всіх сусідів !
Заходи ветеринарної служби по контролю ЗВД.
У разі підтвердження спалаху захворювання, в раніше благополучних регіонах негайно здійснюють забій усіх хворих та підозрюваних щодо захворювання тварин, ретельну дезінфекцію та дезінсекцію, проводять усі карантинно-обмежувальні ветеринарно-санітарні заходи, механічну чистку та дезінфекцією приміщень та території утримання тварин.
Яким дезінфектантом доцільно скористатись ?
Для обробки приміщень, обладнання, загонів, території вогнища інфекції, забійних пунктів та інших місць, де перебували тварини, використовують дезінфекційні розчини, що знешкоджують вірус ЗВД:
• 20%-ий розчин етилу та хлороформу.
• 3%-ий лужний розчин.
• 1%-ий розчин фенолу.
• 4-5%-й розчини лізолу, молочної кислоти.
Як запобігти занесенню вірусу ЗВД в господарство ?
Для недопущення занесення і розповсюдження хвороби велику рогату худобу й овець слід купувати лише в благополучних з цього захворювання державах. У разі виникнення цього захворювання на території України проводять жорсткі заходи із карантинуванням вогнища інфекції (проводять стемпінг-аут – забій і знищення худоби) та посилюють ветеринарно-санітарний нагляд у зоні можливого занесення збудника.
У стаціонарно неблагополучних державах у разі появи нодулярного дерматиту хворих і підозрюваних у зараженні тварин ізолюють, уточнюють діагноз лабораторними методами. У період знаходження хворих в ізоляторі запобігають проникненню до них колючих комах. Комплексні оздоровчі заходи включають також суворе карантинування неблагополучних стад, вакцинацію здорових тварин, проведення дезінсекції, поточної та заключної дезінфекції всіх місць і предметів, що були в контакті з хворими. У таких державах основним профілактичним заходом є вакцинація сприйнятливого поголів’я. Застосовуються також репеленти та інсектициди для захисту тварин від нападів комах.
4. Про ідентифікацію тварин:
Ідентифікація тварин сприяє контролю за обліком та переміщенням худоби, що дає можливість контролювати епізоотичний стан в тваринництві, забезпечити належну охорону і профілактику здоров’я худоби і як наслідок – здоров’я людей, а також їх забезпечення високоякісними і безпечними м’ясо-молочними продуктами та достовірною інформацією про умови їх виробництва.
Обов’язкова ідентифікація тварин передбачена Законом України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» 4 червня 2009 року N 1445-VI (зі змінами). Даний Закон визначає організаційні і правові засади ідентифікації та реєстрації тварин з метою одержання оперативної та надійної інформації про поголів'я тварин щодо статі, віку, породи та їх місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції тваринництва та контролю за епізоотичною ситуацією в Україні.
Дія цього Закону поширюється на юридичних і фізичних осіб, що займаються розведенням та утриманням тварин, проводять їх продаж, забій, утилізацію, надають послуги зі штучного осіменіння та організовують виставки тварин. Даний закон розповсюджується також і на власників тварин, які утримують та/або розводять тварин для власного споживання. Крім необхідної ідентифікації тварин, вищевказаний Закон зобов’язує власників тварин вести їх облік, володіти інформацією про переміщення, забій, реалізацію та падіж.
Згідно статті 5 юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з розведення та утримання тварин, зобов’язані:
- подавати для реєстрації дані про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин; ідентифікувати усіх тварин у господарстві;
- вести облік усіх тварин у господарстві, в тому числі щодо їх народження, ідентифікаційних номерів, усіх переміщень тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин;
- зберігати відомості про тварину протягом трьох років після її смерті (забій, падіж, утилізація) або переміщення її з господарства;
- здійснювати переміщення тварин з ідентифікаційними документами;
- подавати дані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, про усі переміщення тварин, надходження нових тварин у господарство, а також забій, утилізацію, падіж тварин протягом 5 робочих днів з дати таких дій або подій;
- проводити забій, утилізацію лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин.
Юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність із забою та утилізації тварин, зобов’язані:
- подавати для реєстрації дані про забій, утилізацію тварин, а також дані про господарства, що здійснюють такий забій та утилізацію;
- вести облік забитих, утилізованих тварин;
- проводити забій, утилізацію лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин.
Юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з продажу тварин, надання послуг зі штучного осіменіння та організовують виставки тварин, зобов’язані:
- подавати для реєстрації дані про господарства, що займаються продажем тварин, наданням послуг зі штучного осіменіння та організацією виставок тварин;
- вести облік тварин;
- здійснювати продаж, проводити виставки і штучне осіменіння лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин.
Переміщення юридичними та фізичними особами тварин, які не відповідають вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, забороняється.
Юридичні та фізичні особи мають право:
- обирати електронну або паперову форму ведення обліку тварин та подачі даних, встановлених цим Законом;
- уповноважити третіх осіб на виконання обов’язків, встановлених цією статтею.
Статтею 107-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, а саме:
- неподання для реєстрації даних про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин;
- переміщення тварин без ідентифікаційних документів;
- проведення забою, утилізації неідентифікованих та незареєстрованих тварин;
- неподання для реєстрації даних про господарства, що здійснюють забій та утилізацію тварин;
- неподання для реєстрації даних про господарства, що займаються продажем тварин, наданням послуг зі штучного осіменіння та організацією виставок тварин;
- здійснення продажу, проведення виставок і штучного осіменіння неідентифікованих та незареєстрованих тварин.
Вказані правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб - підприємців, уповноважених осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Послуга з ідентифікації платна – розмір плати залежить від виду тварин, що ідентифікується. Постановою Кабінету Міністрів України №506 від 08.08.2016 року затверджено відшкодування витрат на оплату послуг з ідентифікації та реєстрації тварин фізичним особам – власникам тварин.
Таким чином, законодавство України приводиться у відповідність до законодавства Європейського Союзу, створюється система постійного контролю за станом здоров'я всіх тварин (великої рогатої худоби, свиней, коней, овець і кіз) і ветеринарно-санітарним станом усіх господарств країни. Тільки в разі введення обов'язкової ідентифікації і реєстрації всіх сільськогосподарських тварин, як передбачено законодавством ЄС, держава може гарантувати споживачам безпеку м'ясо-молочної продукції.
Виконавчий комітет Недогарківської сільської ради
за дорученням Головного Управління Держпродспоживслужби
у Полтавській області
