Недогарківська громада
припинила діяльність, увійшла до складу Піщанської громади

Творча спадщина Каменяра – дітям.

Дата: 15.06.2018 09:07
Кількість переглядів: 2698

Мабуть немає для дітей кращого прикладу рідкісного таланту, патріотизму, любові до рідної мови та народних традицій, ніж життя та діяльність Великого Каменяра – Івана Яковича Франка, якому в цьому році виповнюється 162 роки з дня народження. Тому не дивно, що 12 червня в місцевій бібліотеці для учнівської молоді та всіх, хто відвідує пришкільний табір відбувся захід: «Я – син народу, що вгору йде…», присвячений цій видатній особі.

 Кожного, хто знайомиться з життям і діяльністю Франка, вражає та захоплює багатогранний талант і дивовижна працьовитість цієї людини. Іван Якович був і письменником, і вченим, і політичним діячем. Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений: перекладач й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст і філософ. Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами з'явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, який заробляв на життя літературною працею. Син сільського коваля, пройшовши важкий шлях життя і боротьби, піднявся до ясних вершин людського життя і зайняв почесне місце серед найвидатніших культурних діячів світу.

 Іван Франко любив дітей. "Життя, — говорив І.Франко, — мені мало всміхалося, а діти були ти весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце". Саме для них, найменших, Каменяр написав чимало творів, але особливого значення надавав казкам-байкам як найбільш доступній формі викладу й сприймання. Адже в казковій одежі, в алегоричних обрядах, на думку письменника, можна краще донести до дитячої уяви велику правду людського буття, розбудити в малят цікавість та уяву до явищ природи, навчити ненавидіти зло й несправедливість, сміятися і думати. І.Франко вважав, що спочатку доцільно знайомити дітей з людськими взаєминами саме через казкові форми, бо гола правда життя може бути болючою для них. Казка ж передасть малому читачеві мудрий народний погляд на життєві конфлікти, оптимістичну віру в перемогу добра і правди. Сприймаючи казкових героїв, сміючись над ними або співчуваючи їм, дитина винесе звідси "перші і міцні основи замилування до чесноти, правомочності справедливості".

 Слухаючи про непросту долю поета, присутні вчилися як виходити з важких життєвих ситуацій. Залишившись без батьків, Іван був змушений заробляти собі на життя репетиторством. Зі свого скромного заробітку все-рівно виділяв гроші на книжки для особистої бібліотеки.

Діти уважно слухали матеріал про шкільні роки Івана Яковича. Уже навчаючись у гімназії, він виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам годинну лекцію вчителя; знав напам'ять усього «Кобзаря»; домашні завдання з польської мови нерідко виконував у поетичній формі; багато читав. Серед його лектури в цей час були твори європейських класиків, культурологічні, історіософські праці, популярні книжки на природничі теми. У цей же час Франко почав перекладати твори античних авторів (Софокла, Евріпіда).

Ще в нижчій гімназії Франко почав збирати фольклор, комплектувати власну бібліотеку, яка налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами, писати віршем і прозою. Перший вірш «Великдень» (1871), присвячений батькові, на жаль, не дійшов до нашого часу. 1873 роком датуються перші збережені поезії («Пісні народнії», «Моя пісня», й драматичні спроби літератора-початківця («Юґурта», «Ромул і Рем»).

І.Я. Франко написав майже п’ятдесят казок, двадцять із них увійшли до збірки "Коли ще звірі говорили" (1899). Як правило, всі вони – це художньо опрацьовані переклади з грецької, індійської, німецької, російської, арабської та інших мов, своєрідні літературні обробки. Проте найчастіше він запозичував образ чи сюжет, який доповнював, розширював, надаючи творові соціальні загостреності, національного колориту (як говорив сам автор: "На чужий позичений рисунок наклав наші українські кольори").

Письменник сподівався, що казки прийдуться дітям до смаку, розбудять їхню фантазію, викличуть сміх і роздуми, спонукають пильніше придивлятися до життя, до рідної природи. І, дійсно, дітям дуже сподобалась аудіо-казка «Три міхи хитрощів», тому після нетривалих роздумів вони вже характеризували хитрість та недалекість Лисиці, мудрість Їжака.

А потім всі уважно дивились мультфільм «Фарбований лис» - розповідь про те, як Лис Микита пробирається на торговицю – лізе "поміж коноплі та кукурудзи", йде городами, "перескакуючи плоти та ховаючись між яриною", відсиджується у бур’янах, — і уявляли околиці українського міста. Присутні підкреслили, що у спілкуванні казкових героїв відтворюються типові для українського народу звичаї, а в мові використовується дотепний жарт, яскраві й мудрі приказки, часто уїдливі, насмішкуваті, народні звертання, фразеологізми.

 Після розмови про велику людину завідувач бібліотекою-філією Мороз Л.І. презентувала віртуальну книжкову полицю творів «Великого Каменяра», а також нові яскраві дитячі книги. Тому, пообідавши, діти знову завітали до бібліотеки, і серед нових видань не забули про мудрі та розумні твори Івана Яковича Франка.

Любов Мороз, завідувач Недогарківської сільської бібліотеки-філії



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь