Опале листя, залишки сухої рослинності, побутові відходи. Чому їх не можна спалювати?

Дата: 22.10.2018 12:41

Кількість переглядів: 786

Восени прийнято спалювати опале листя, залишки сухої рослинності, і часто – навіть різного сміття. В такому випадку добрі наміри при наведенні чистоти і порядку можуть мати згубні наслідки для довкілля і здоров’я людей.

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

Шкода від спалювання листя і залишків сухої рослинності багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, люди рідко надають цьому ваги.

При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочасток диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. З тліючого, без доступу кисню, листя виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря виділяються діоксини – одні з найотрутніших для людей речовини. Всі ці речовини згубно діють на організм людини, загострюють або викликають захворювання, переважно серцево-судинної системи і дихальних шляхів та алергічного характеру.

На присадибних ділянках рослини нерідко окроплюють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згоранні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окроплюємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.

Саме вони, як правило, стають причиною першіння в горлі та кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні полі циклічні вуглеводи.

При горінні гуми, окрім згаданого, утворюється канцерогенна сажа, викликаючи респіраторні захворювання. Постійно подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець. Особливо шкідливий цей дим для хворих із легеневою патологією.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
Спалювання листя призводить до руйнації грунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється НІКОЛИ!
За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення грунту.
На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання грунту.
При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу, до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Густий дим є напівпровідником і за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП.
Дим від вогнищ в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук.

Відповідальність за спалювання листя, сухої рослинності,

побутових відходів

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

За шкоду, завдану довкіллю та здоров’ю людей, порушник може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Стаття 77-1 КУпАП (самовільне випалювання рослинності або її залишків): випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях с/г призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несанкціоноване спалення листя та сміття відповідно регулюється статтею 152 КУпАП (порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів), що тягне за собою накладення штрафу на громадян від 340до 1360 грн.

Стаття 245 КК України (знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу):

Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях с/г призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом – караються штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2-х до 5-ти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від 5-ти до 10-ти років.

Білоненко Тамара, юрист Недогарківської сільської ради