A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Недогарківська громада
Полтавська область, Кременчуцький район

Зворушливі спогади

Дата: 24.09.2019 16:09
Кількість переглядів: 45

Напередодні світлої дати дня визволення села Недогарки від нацистів відбулось чергове засідання клубу за інтересами «А пісня то душа…», що діє при Недогарківській бібліотеці.

    Тема засідання «Вогняними дорогами звільнення» виявилась для присутніх болючою та непростою.
    Іванова Марія пригадала як крізь село гнали полонених: наших українських та російських хлопців. Вона разом з жінками та іншими маленькими дітьми кидали голодним солдатам моркву, куски кабака та буряка. Тих, хто піднімав з землі продукти, розстрілювали на місці.

      Як довго носили квіти та біля двору доглядали за могилою солдата,  якого пораненого довго переховували від німців. Як мучився, весь всіяний осколками батько, що проніс їх у своєму тілі крізь всю війну, а потім пішки з Польщі до Берліна.
         Коваленко Анатолій пригадав розповідь свого батька про те, як палили село, а один з німців попередив про це напередодні їх сім'ю. Родина встигла заховати продукти та збіжжя в підвал, та, навіть, перенести стіжок сіна. Так люди врятувались від голодної смерті, а під час післявоєнного голоду батько зверху на вагонах їздив за продуктами в Білорусію. Під час військових дій у Молдавії біля Оргєєва вони разом з побратимами ховались від німців під водою, дихаючи через очеретяну трубочку.
     Вразила присутніх розповідь про те як жінка з Недогарок врятувала життя уральському юнаку, бо кинулась зі сльозами йому на шию, ніби признаючи в ньому законного чоловіка. Німці, пожалівши пару, залишили хлопця в селі й він ще довго працював у сільському клубі.
     А у Покутнього Миколи та у Коваленко Марії спогади були споріднені, бо їх матері тікали від вербування в Німеччину молодих дівчат. Мама Миколитричі тікала з потяга, який віз бранців у Німеччину. 16-річна Галина, мама Марії, перед тим як потрапити на чужину довго переховувалась: у гноєві дідусь вирив дучку, яку потім обплели лозою ісаме в ній ховалась молода дівчина. Потім робота на ненависного німця і гостре бажання знову побачити рідні поля та хати.Мама Марії разом з подругою дійшли з Німеччини до Польщі, де їх спіймали та повернули назад до хазяїна.
       А ще Марічка пригадала зворушливу розповідь своєї вчительки Оксани Петрівни про те як вона ховалась від німців у комині, боячись чхнути чи кашлянути від сажі.

Такі страшні спогади обовязково треба розповідати молоді та дітям, змалечку виховуючи в них патріотизм та любов до рідної землі.

Завідувач бібліотекою                   Любов Мороз



Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь